Актуальные цены на stuff Нововоронеж:
Вещество |
Стоимость в сред. в р. |
Закладка |
Доступно |
Кокаин (Боливия) VHQ 0,5 гр. |
5600 |
Прикоп |
В наличии |
Альфа ПВП (мука) 1 гр. |
2290 |
Прикоп |
Много |
Метадон 0.5 гр. |
4890 |
Премиум кладмен |
Ограничено |
Шишки марихуана (Amnesia Haze) 1 гр. |
3140 |
На выбор |
В наличии |
Метамфетамин (крис.) 1 гр. |
3630 |
Ровный шоп |
Доступно |
Экстази Lamborghini (250 мг.) 2 шт. |
2180 |
Прикоп |
Ограничено |
Псилоцибиновые грибы (Golden Teacher) 10 гр. |
9180 |
Магнит |
Доступно |
Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. |
1690 |
Свежая загрузка |
Мало |
План каннабис (трим бошек) 1 гр. |
1450 |
Доставка на район |
Много |
Бутират 100 мл. 98-99% |
1550 |
Премиум кладмен |
Доступно |
Бошки конопля (Bruce Banner) 1 гр. |
2430 |
Свежая загрузка |
Предзаказ |
Героин VHQ 0,5 гр. |
4400 |
Доставка на район |
Ограничено |
Мефедрон VHQ XXL (кристалл) 1 гр. |
3110 |
Ровный шоп |
Есть |
Как я купил марки NBOM и плавал в озере голым
Э, братаны! Расскажу вам крутую историю про то, как я закупился марками NBOM, дипом и бонгом, и устроил настоящий марафон! Было это пару месяцев назад, когда все жалкие обыденные рабочие дни сменились безумной пятницей.
Как обычно весь день тусил с друзьями, кто-то пупок морял, кто-то агрился, а я решил затащить всех в мой лайб – там всегда весело и необычно! Жалкие земные проблемы исчезли, когда я вытащил из кармана свои закладки, прекрасно сделанные, словно произведение искусства. Предложил всем окунуться в мир стрема и экзотики – они, конечно, не могли отказаться.
Мы собрались в моей комнате, разжигали бонг и начали закладывать по полной – каждый свою дозу. И тут началось – мозги сливались воедино, а я чувствовал, как вселенная вращается вокруг меня. Все предметы исказились, словно волшебные фигуры из мультфильма. Я лежал на кровати, упоение неконтролируемым улетом просто сводило с ума. Было круто, словно находиться в параллельной реальности!
А потом я подумал: "Что, если сбежать отсюда и окунуться в реальность, там, где мир настоящий?". Я встал с кровати, открыл шкаф и взял свой старый добрый курт – но так как мне было все-равно на окружающих, я смело отправился к озеру наперекор всем нормам и правилам.
Вся такая нагота, я решил, что плыть буду голым! И почему нет? Плавать – это свобода, а голышом – это максимальная свобода! Я встретил несколько жутко удивленных глаз людей, но меня это не волновало. Я был в мире своих крутых фантазий и никому не должен был объяснять свое поведение.
Океан чувств просто заливал меня, когда я вошел в воду. Она обволакивала каждую клеточку моего тела, словно ласкавшая мать. Я чувствовал какую-то внутреннюю силу, которая заставляла меня двигаться и наслаждаться каждым мгновением. Я стал частью этой природы, и она стала частью меня.
Было круто и необычно. Но когда вода перестала меня уносить, я понял, что пора возвращаться в свою комнату – там было место, где я чувствовал себя настоящим. Я вышел из озера, прошел мимо встревоженных людей и отправился в дорогу домой, улыбаясь самому себе.
Эта история просто крута, братаны! Я устроил марафон из стрема и экзотики, в котором каждый мог почувствовать улет до самого конца. Марки NBOM и плавание без одежды – это всего лишь кусочек моих приключений, но вспоминать их будет всегда приятно.
Наши истории могут быть уникальными и необычными, но главное – быть искренними и находить красоту в каждом мгновении. Живите ярко и не бойтесь открыться всему новому, даже если это кажется безумным. Наслаждайтесь каждым улетом, друзья!
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Ай, что за день сегодня, даже словами не описать! Вжарились на улице уже с самого утра, а я на циклодоле, словно на подъеме - чувствую себя как супермен, но без риталина. В общем, весь день предстояло провести на взводе, в поисках новых закладок в нашем городке, где все закончится сушняком настолько, что даже слоупоки побегут в аптеку.
Проснулся в полусумерках, подсветка на потолке горела как бензы, словно перед выходом на сцену. А я, рофля, вдыхая аромат свежесваренного кофе, посматриваю в зеркало и понимаю, что это был депресняк, который меня не покидает уже долгое время. А ну его нафиг, сегодня я взялся за себя!
Подошел к окну и увидел, как машины проносятся мимо, но я решил, что сегодня автомобили - не моё. Намного круче будет покататься на автобусе, среди пассажиров, которые меня знают, как репера, да в кепке с надписью "Здарова, наркоманы!".
Набросал на себя что-то типа наркоманского образа, чтобы люди были в шоке. Посмотрел в зеркало, улыбнулся и отправился на остановку. Там уже стояла небольшая группка народу, бухающая на лавочке. Как раз подходит мне, не хотят ли они немного геро?
Подошел, предложил старичку с костылем. Он сначала отказался, но потом меня узнал и согласился. Взял пачку, вручил мне деньги и отдала мне свою бабу. Что с ней дальше делать? Ехать на автобусе и кататься, конечно!
Сел в автобус, осмотрелся по сторонам - народ никак не реагирует на меня. Ну ладно, я им покажу, на что я способен! Вытащил из кармана закладку и начал пальцами тусклеть. Завелась музыка в наушниках, и я вошел в свой рэповый колорит.
Автобус тронулся, а я накатывал свои рифмы, словно поезд уже едет на самую вершину. Пассажиры смотрели на меня, словно на марсианца с бородой из пейнта. Только глазами они говорили - молодец, парень, жги!
Проезжал я через весь город, слышал вокруг свои песни в наушниках, а голова уже была в другом месте. Придумывал новые рифмы, словно закладка в мозгу открылась, и там все жилые дома начали рифмоваться друг с другом. Какое блаженство!
Автобус наконец-то остановился, и я поднялся с места. Прошел весь автобус, исполнил последнюю ступеньку перед выходом и пнул дверь. Вылетел на улицу, словно свежий ох, а из горла вырывалась мощная рэповая пусть.
Вокруг начали собираться люди, радостные, словно дети на празднике. Они хлопали в ладоши, орали в микрофон. Я смеялся от счастья, и им не хотелось меня курить, а хотелось только услышать новые рифмы.
Но вдруг из толпы на меня вышли бабки с костылем. Они на меня кричали, словно в мегафон, и угрожали забрать у меня закладки. Я попытался оправдаться, но они даже не слушали, продолжали говорить о том, какой я плохой рэпер и что они меня ненавидят. Пусть эти старушки со своими костылями идут лесом, я и без них справлюсь!
Так я купил метадон и катался на автобусе, пока меня не выгнали бабки с костылем. Но ничего, я не расстроен, ведь главное - это делать то, что любишь, даже если тебя не понимают. А я делаю рэп, и это моя жизнь!